Куниця
(середина вірша згубилась)
село сиве
ніч зашила
нитками пітьми
ані зірки, ані хвіртки
ні жінок з дітьми
ні звіра,
ні птиці
загуляв хтось –
то пропажа
бо у ніч таку
старі люди знають-кажуть:
вийде на лиху
куниця,
куниця.
сутінковий привід
шкіриться потворою
під ногами
розстеляється хворобою
щириця,
щириця
наче цвинтар
під землею просинається
лютою остудою
у ніч пускається
куниця,
куниця
(…)
розвидняється
вже люди на лани пішли
перші водовози
воду в поле повезли
з криниці,
криниці
встало сонце
промінь кинуло
на труп блідий
від якого до дороги
по ріллі сліди
куниці,
куниці
11.07.1995 (ул. Карла Либкнехта,
санаторий для детей
с нарушением опорно-двигательного
апарата, ул. Садовая, 26)
11.07.2008 (Браилки, дома)